загальними умовами та політикою конфіденційності – перш, ніж перейдете до розміщення своєї першої історії. Інформацію щодо всіх питань, якої ви не знаходите тут, можете пошукати в частих запитаннях. Детальні вказівки щодо розміщення історій – у будь-якому чи в конкретно обраному вами форматі – можете відкрити в цьому тексті.
ЩО МАЄ МІСТИТИ КОЖНА ІСТОРІЯ
В Есторіумі ми хочемо зберегти унікальність та специфічність духовного відбитку, який залишає кожна людська істота на цій землі. Тому історії, якими ви ділитеся тут, мають містити саме це – якомога справжніше та безпосередніше відчуття людини, яку ви документуєте: фігура, стійка та специфічна хода, мелодія голосу, життєва енергія та емоція, усмішка, цілеспрямованість або сум, заявлені цінності та вірування, погляди, унікальні знання та уміння, зворушливі розповіді, спогади та життєвий досвід.
Щоб допомогти вам вловити все це, ми підготували кілька анкет для людей різного віку, які доступні тут. Рекомендуємо вам ознайомитися і з нашими навчальними відео, розміщеними
тут. Вони допоможуть вам вибудувати якомога повнокровнішу та захопливішу розповідь, якщо ви не маєте досвіду в цьому. А в розділі нижче можете ознайомитися зі специфічними рекомендаціями та вимогами щодо створення історій у кожному з форматів – відео, віртуальна реальність, фотографія, текст, аудіозапис.
Ми заохочуємо вас до створення захопливої розповіді з гарною структурою, зображенням і звуком, яка в повній мірі розкриває особистість людини і її життєве середовище. При цьому акцент робиться на власному життєвому досвіді людини та її історіях. Попри те, що присутність загальних розмірковувань про життя є допустимим, в Есторіум ми насамперед цінуємо розповіді про особисто пережитий досвід, випадки та емоції.
Есторіум відрізняється від решти платформ з історіями тим, що дає можливість розмістити про конкретну людину лише одну історію протягом кожних 5 років. Тому перш, ніж публікувати свої записи, подумайте, що саме ви хотіли б зберегти – незалежно від того, чи йдеться про вашу особисту історію, чи про історію близької вам людини. На даний момент максимально допустима кількість публікацій для однієї історії включає: 1 (одне) відео, 1 (один) VR-запис, 20 (двадять) фотографій, 6 (шість) текстів та 6 (шість) аудіозаписів.
Окрім самого контенту, для нас особливо важливою й цінною є наявність і поширення якнайбагатшої метаінформації до кожного опублікованого матеріалу. Вона включає повне ім’я документованої людини, дату і місце народження, професію, етнічну приналежність, місце і дату запису, теми розповідей та ін. Все це зробить використання нашої цифрової бібліотеки більш повноцінною. Саме тому ми очікуємо, що, створюючи свою історію, ви збережете всі необхідні й потрібні дані для поповнення метаінформації. Список із цими даними ви можете завантажити тут.
В Есторіумі ми розраховуємо на оригінальність документованих та поширюваних матеріалів. Ми прагнемо вибудувати довкола нашої ідеї широку спільноту «збирачів» історій, котрі своїм добровільним внеском допоможуть нам створити найбагатшу і добре структуровану цифрову бібліотеку з автентичними людськими історіями. При цьому ми не толеруємо матеріали, які порушують чужі авторські права, а також копіювання готових текстів, наявних у цифрових та друкованих виданнях. Наполегливо рекомендуємо при відсиланні на зовнішні джерела чи при регламентованому їх використанні чітко зазначати про це безпосередньо під час розміщення історії в полі «коментарі» (крок 3).
Певну терпимість щодо загальних вказівок та інструкцій ми застосовуємо у випадках, коли ви хочете зберегти історії ваших предків, які вже померли, або близьких людей, які мають критичний стан здоров’я. Наприклад, таким випадком може бути стара чорно-біла фотографія чи єдиний запис вашого діда на магнітофон або на кінострічку. Якщо ці документи розкривають у достатній мірі його образ і особистість як єдине свідчення його життєвого шляху, то вони можуть бути збережені на Есторіумі. При цьому ми очікуємо, що ви додасте і вашу письмову розповідь, як і вказані вище метадані, щоб ми змогли опублікувати ці документи як історію вашого діда.
В Есторіумі ми відкриті і до оцифрування та збереження унікальних записів, які мають особливу суспільну та історичну значимість або ж розкривають рідкісні та зникаючі практики та звичаї. У всьому цьому залишається наше чітке фокусування на особистих історіях та пережитому досвіді. Саме крізь цю призму нас хвилюють як історичні події, так і традиції.
Есторіум – це благодійне починання без комерційної мети. Поширені вами матеріали та персональні дані не є ні об’єктом торгівлі, ні ремаркетингом. Саме тому у розвитку ідеї Есторіуму ми розраховуємо цілковито на ваш безоплатний внесок.
В Есторіумі ми хочемо зберегти унікальність та специфічність духовного відбитку, який залишає кожна людська істота на цій землі. Тому історії, якими ви ділитеся тут, мають містити саме це – якомога справжніше та безпосередніше відчуття людини, яку ви документуєте: фігура, стійка та специфічна хода, мелодія голосу, життєва енергія та емоція, усмішка, цілеспрямованість або сум, заявлені цінності та вірування, погляди, унікальні знання та уміння, зворушливі розповіді, спогади та життєвий досвід.
Щоб допомогти вам вловити все це, ми підготували кілька анкет для людей різного віку, які доступні тут. Рекомендуємо вам ознайомитися і з нашими навчальними відео, розміщеними
тут. Вони допоможуть вам вибудувати якомога повнокровнішу та захопливішу розповідь, якщо ви не маєте досвіду в цьому. А в розділі нижче можете ознайомитися зі специфічними рекомендаціями та вимогами щодо створення історій у кожному з форматів – відео, віртуальна реальність, фотографія, текст, аудіозапис.
Ми заохочуємо вас до створення захопливої розповіді з гарною структурою, зображенням і звуком, яка в повній мірі розкриває особистість людини і її життєве середовище. При цьому акцент робиться на власному життєвому досвіді людини та її історіях. Попри те, що присутність загальних розмірковувань про життя є допустимим, в Есторіум ми насамперед цінуємо розповіді про особисто пережитий досвід, випадки та емоції.
Есторіум відрізняється від решти платформ з історіями тим, що дає можливість розмістити про конкретну людину лише одну історію протягом кожних 5 років. Тому перш, ніж публікувати свої записи, подумайте, що саме ви хотіли б зберегти – незалежно від того, чи йдеться про вашу особисту історію, чи про історію близької вам людини. На даний момент максимально допустима кількість публікацій для однієї історії включає: 1 (одне) відео, 1 (один) VR-запис, 20 (двадять) фотографій, 6 (шість) текстів та 6 (шість) аудіозаписів.
Окрім самого контенту, для нас особливо важливою й цінною є наявність і поширення якнайбагатшої метаінформації до кожного опублікованого матеріалу. Вона включає повне ім’я документованої людини, дату і місце народження, професію, етнічну приналежність, місце і дату запису, теми розповідей та ін. Все це зробить використання нашої цифрової бібліотеки більш повноцінною. Саме тому ми очікуємо, що, створюючи свою історію, ви збережете всі необхідні й потрібні дані для поповнення метаінформації. Список із цими даними ви можете завантажити тут.
В Есторіумі ми розраховуємо на оригінальність документованих та поширюваних матеріалів. Ми прагнемо вибудувати довкола нашої ідеї широку спільноту «збирачів» історій, котрі своїм добровільним внеском допоможуть нам створити найбагатшу і добре структуровану цифрову бібліотеку з автентичними людськими історіями. При цьому ми не толеруємо матеріали, які порушують чужі авторські права, а також копіювання готових текстів, наявних у цифрових та друкованих виданнях. Наполегливо рекомендуємо при відсиланні на зовнішні джерела чи при регламентованому їх використанні чітко зазначати про це безпосередньо під час розміщення історії в полі «коментарі» (крок 3).
Певну терпимість щодо загальних вказівок та інструкцій ми застосовуємо у випадках, коли ви хочете зберегти історії ваших предків, які вже померли, або близьких людей, які мають критичний стан здоров’я. Наприклад, таким випадком може бути стара чорно-біла фотографія чи єдиний запис вашого діда на магнітофон або на кінострічку. Якщо ці документи розкривають у достатній мірі його образ і особистість як єдине свідчення його життєвого шляху, то вони можуть бути збережені на Есторіумі. При цьому ми очікуємо, що ви додасте і вашу письмову розповідь, як і вказані вище метадані, щоб ми змогли опублікувати ці документи як історію вашого діда.
В Есторіумі ми відкриті і до оцифрування та збереження унікальних записів, які мають особливу суспільну та історичну значимість або ж розкривають рідкісні та зникаючі практики та звичаї. У всьому цьому залишається наше чітке фокусування на особистих історіях та пережитому досвіді. Саме крізь цю призму нас хвилюють як історичні події, так і традиції.
Есторіум – це благодійне починання без комерційної мети. Поширені вами матеріали та персональні дані не є ні об’єктом торгівлі, ні ремаркетингом. Саме тому у розвитку ідеї Есторіуму ми розраховуємо цілковито на ваш безоплатний внесок.
1. В Есторіумі допустиме розміщення лише однієї відеоісторії одним оповідачем протягом кожних 5 років.
2. Стандартна довжина кожної історії – 5:00 хв. Рекомендоване відхилення від стандарту – (Х2), тобто в діапазоні 2:30-10:00 хв. Допустиме і більше відхилення, на розсуд автора, особливо, якщо оповідач має великий набір унікальних здібностей, знань і вмінь.
3. Кожна історія має починатися з короткого представлення і вступу оповідача. Бажано, щоб це відбувалося в наступній послідовності: а) загальні кадри, що представляють оселище (середовище, в якому мешкає людина) – населене місце, квартал, будинок чи під’їзд та ін., б) ближчі кадри, у яких видно героя у своєму оселищі, в) портрет героя
4. Монтаж має бути зроблений за стандартною схемою з кадрів та адекватних перебивок, що ілюструють тему оповіді. Допустимо для перебивок використовувати архівний фото- і відеоматеріали оповідача. Монтаж не має бути занадто швидким і нарізаним. Живий образ оповідача має ясно відчуватися у хронометражі, в якому присутні як оповідь, так і природні паузи та емоційні реакції.
5. Час у відео має текти з природною швидкістю. Допускаються еліпси (стрибки в часі), але рекомендується уникати пришвидшень (timelapse) та уповільнень часу (slowmotion). Винятком із цього правила є використання їх як драматургічних прийомів, безпосередньо пов’язаних із сутністю оповіді.
6. У відео рекомендується НЕ використовувати/додавати фонову музику, окрім випадків, якщо вона не є частиною природного середовища оповідача – живе виконання або музика, що лунає з видимого джерела (радіо, телевізор та ін.) У випадку, якщо автор все ж таки вирішить використати музику, обов’язково треба додати і ліцензію щодо узгоджених авторських прав на цю музику.
7. Звукова картина має включати лише природні звуки із життєвого середовища оповідача.
8. Кадри із дрону мають використовуватися в міру – лише як прийом для введення життєвого середовища оповідача і/або введення нового місця та фінального узагальнення.
9. Кадри з action камер (напр. gopro) допустимі, але мають використовуватися в міру – лише як прийом для ілюстрації дій або частини середовища оповідача, що важко розкрити за допомогою звичайної камери.
10. Бажано, щоб кожна історія мала яскравий початок і фінал, в якому кульмінує емоційне накопичення оповіді.
11. Кольорові корекції та кольорове тонування мають максимально передати природне відчуття кольору і контрасту із життєвого середовища оповідача. Винятком із правила є використання їх як драматургічного прийому, напряму пов’язаним із сутністю оповіді.
12. Рекомендовані технічні параметри запису: 24/25/30 кдр/сек і мінімальна резолюція від 1920:1080p (full HD). Допустимо відхилення вниз у випадку унікальних особистих архівів, відзнятих у більш низькій резолюції.
13. Запис розмов бажано здійснювати зі штативом/статичною камерою. У випадках, коли оповідач у русі, можлива зйомка з руки.
14. Запис деталей та статичних перебивок, які представляють життєве середовище оповідача, рекомендовано робити зі штативом. Запис перебивок, що унаочнюють дії, допустимо робити з руки.
15. Для документування допустимо використовувати допоміжне освітлення/ світловідбиваючу діафрагму, які не порушують природного відчуття про світлотіньовий характер місця.
2. Стандартна довжина кожної історії – 5:00 хв. Рекомендоване відхилення від стандарту – (Х2), тобто в діапазоні 2:30-10:00 хв. Допустиме і більше відхилення, на розсуд автора, особливо, якщо оповідач має великий набір унікальних здібностей, знань і вмінь.
3. Кожна історія має починатися з короткого представлення і вступу оповідача. Бажано, щоб це відбувалося в наступній послідовності: а) загальні кадри, що представляють оселище (середовище, в якому мешкає людина) – населене місце, квартал, будинок чи під’їзд та ін., б) ближчі кадри, у яких видно героя у своєму оселищі, в) портрет героя
4. Монтаж має бути зроблений за стандартною схемою з кадрів та адекватних перебивок, що ілюструють тему оповіді. Допустимо для перебивок використовувати архівний фото- і відеоматеріали оповідача. Монтаж не має бути занадто швидким і нарізаним. Живий образ оповідача має ясно відчуватися у хронометражі, в якому присутні як оповідь, так і природні паузи та емоційні реакції.
5. Час у відео має текти з природною швидкістю. Допускаються еліпси (стрибки в часі), але рекомендується уникати пришвидшень (timelapse) та уповільнень часу (slowmotion). Винятком із цього правила є використання їх як драматургічних прийомів, безпосередньо пов’язаних із сутністю оповіді.
6. У відео рекомендується НЕ використовувати/додавати фонову музику, окрім випадків, якщо вона не є частиною природного середовища оповідача – живе виконання або музика, що лунає з видимого джерела (радіо, телевізор та ін.) У випадку, якщо автор все ж таки вирішить використати музику, обов’язково треба додати і ліцензію щодо узгоджених авторських прав на цю музику.
7. Звукова картина має включати лише природні звуки із життєвого середовища оповідача.
8. Кадри із дрону мають використовуватися в міру – лише як прийом для введення життєвого середовища оповідача і/або введення нового місця та фінального узагальнення.
9. Кадри з action камер (напр. gopro) допустимі, але мають використовуватися в міру – лише як прийом для ілюстрації дій або частини середовища оповідача, що важко розкрити за допомогою звичайної камери.
10. Бажано, щоб кожна історія мала яскравий початок і фінал, в якому кульмінує емоційне накопичення оповіді.
11. Кольорові корекції та кольорове тонування мають максимально передати природне відчуття кольору і контрасту із життєвого середовища оповідача. Винятком із правила є використання їх як драматургічного прийому, напряму пов’язаним із сутністю оповіді.
12. Рекомендовані технічні параметри запису: 24/25/30 кдр/сек і мінімальна резолюція від 1920:1080p (full HD). Допустимо відхилення вниз у випадку унікальних особистих архівів, відзнятих у більш низькій резолюції.
13. Запис розмов бажано здійснювати зі штативом/статичною камерою. У випадках, коли оповідач у русі, можлива зйомка з руки.
14. Запис деталей та статичних перебивок, які представляють життєве середовище оповідача, рекомендовано робити зі штативом. Запис перебивок, що унаочнюють дії, допустимо робити з руки.
15. Для документування допустимо використовувати допоміжне освітлення/ світловідбиваючу діафрагму, які не порушують природного відчуття про світлотіньовий характер місця.
1. В Есторіумі допускається розміщення лише однієї VR-історії для одного оповідача протягом кожних 5 років.
2. Стандартна довжина кожної VR-історії – 3:00 хв. Рекомендоване відхилення від стандарту – (Х2), тобто в діапазоні 1:30 - 6:00 хв. Допустиме і більше відхилення, на розсуд автора, особливо, якщо оповідач має великий набір унікальних здібностей, знань та умінь, або якщо живе в унікальному середовищі, яке є об’єктом документування.
3. Рекомендована кількість кадрів для ілюстрування життєвого середовища оповідача і його присутність у ній – 6 (з рекомендованим відхиленням Х2. тобто в діапазоні 3-12 кадра)
4. Стандартна тривалість кожного VR-кадру – 0:30 хв. Рекомендоване відхилення від стандарту – (Х2), тобто в діапазоні 0:15-1:00 хв. Винятком із правила є ілюстрація дії, яка вимагає більшого відхилення.
5. При документуванні з VR-камерою варто обрати місце для її розташування в центрі середовища, яке документується, чи дії, яка здійснюється.
6. Бажано при зйомках VR-камерою документувати оповідача у виконанні звичних для його щодення дій чи спеціальних і специфічних для нього умінь.
7. При підготовці VR-оповіді рекомендується використовувати кадри, які розкривають різні точки зору щодо середовища оповідача, його рис та умінь.
8. Із відзнятого матеріалу варто використовувати той шматок документованої реальності, який найповніше відображає середовище і дії оповідача в ньому.
9. Послідовність монтування кадрів – на індивідуальний розсуд автора. Бажано, щоб кожна історія мала яскравий початок і фінал, у якому кульмінує емоційне накопичення від відчуття світу оповідача.
10. Рекомендовані технічні параметри для запису VR – 24/25/30 кдр/сек і якнайвища резолюція, яку дозволяє наявна знімальна техніка.
1. В Есторіумі допускається розміщення до 20-ти фотографій до однієї історії протягом кожних 5 років.
2. При підготовці фото-історії рекомендується використовувати кадри, які розкривають різні точки зору щодо особистості і середовища оповідача, як і його риси та уміння.
3. Для документування можливо і допустимо використовувати допоміжне світло і/або світловідбиваючу діафрагму, які не порушують природного відчуття про світлотіньовий характер місця.
4. Кольорові корекції і кольорове тонування мають максимально передавати природне відчуття світла, кольору і контрасту в життєвому середовищі оповідача.
5. Довжина експозиції має максимально ясно і чисто передавати як особистість оповідача, так і середовище навколо нього. Допустимі ефектні кадри з тривалою експозицією у випадках, коли це драматургічно виправдано.
6. Технічні вимоги до фотографій – мінімум 1000:1000 пікселів кожна. Допускається відхилення вниз у випадку унікальних особистих архівів, відзнятих у нижчій резолюції.
2. При підготовці фото-історії рекомендується використовувати кадри, які розкривають різні точки зору щодо особистості і середовища оповідача, як і його риси та уміння.
3. Для документування можливо і допустимо використовувати допоміжне світло і/або світловідбиваючу діафрагму, які не порушують природного відчуття про світлотіньовий характер місця.
4. Кольорові корекції і кольорове тонування мають максимально передавати природне відчуття світла, кольору і контрасту в життєвому середовищі оповідача.
5. Довжина експозиції має максимально ясно і чисто передавати як особистість оповідача, так і середовище навколо нього. Допустимі ефектні кадри з тривалою експозицією у випадках, коли це драматургічно виправдано.
6. Технічні вимоги до фотографій – мінімум 1000:1000 пікселів кожна. Допускається відхилення вниз у випадку унікальних особистих архівів, відзнятих у нижчій резолюції.
1. В Есторіумі допускається розміщення 6-ти текстових файлів до однієї історії протягом кожних 5 років.
2. Допустимі до публікації тексти включають біографічні та автобіографічні есе/нариси, що якомога багатше розкривають особистість і життєвий шлях людини, яка документується. Тексти мають бути оригінальними і представляти особистість безпосередньо та емоційно, а не лише через суху історичну та біографічну інформацію. Передрук інформаційних текстів із цифрових енциклопедій і/або з інших джерел не будуть допущені.
3. У матеріали, що відправляються, допустимо включати і особисту поезію та прозу, епістолярні твори та ін., які будуть опубліковані і внесуть додатковий штрих до цінностей і відчуттів документованої людини.
4. При публікації текстів допускається редакторське втручання. Його функція полягає у тому, щоб текст був відформатований через підбір, скорочення, змістове упорядкування, оформлення і коректуру таким чином, щоб відповідати поставленим цілям і місії Есторіуму.
5. Текст, який пройшов через подібне втручання, відмічається спеціальним знаком про відредагований текст. У випадках, коли в редагуванні немає необхідності, або коли воно зводиться лише до косметичної корекції, текст відмічається знаком про автентичність.
6. У випадках, коли це можливо, ми рекомендуємо розміщення текстів у зручному для редагуванні форматі – word, pdf та ін. За відсутності такого формату приймаються і відскановані копії документів – біографічних та автобіографічних довідок, епістолярної поезії і прози тощо.
7. Рекомендована довжина кожного публікованого тексту – 6 стандартних сторінок. Рекомендоване відхилення від стандарту – (Х2), тобто в діапазоні 3 -12 сторінки. Допускається вихід за межі стандарту у випадках, коли це приносить додаткову вартість на Есторіум, що вписується у фундаментальні цілі й місію починання – особистості з особливо яскравою життєвою долею, суспільною значимістю та ін.
2. Допустимі до публікації тексти включають біографічні та автобіографічні есе/нариси, що якомога багатше розкривають особистість і життєвий шлях людини, яка документується. Тексти мають бути оригінальними і представляти особистість безпосередньо та емоційно, а не лише через суху історичну та біографічну інформацію. Передрук інформаційних текстів із цифрових енциклопедій і/або з інших джерел не будуть допущені.
3. У матеріали, що відправляються, допустимо включати і особисту поезію та прозу, епістолярні твори та ін., які будуть опубліковані і внесуть додатковий штрих до цінностей і відчуттів документованої людини.
4. При публікації текстів допускається редакторське втручання. Його функція полягає у тому, щоб текст був відформатований через підбір, скорочення, змістове упорядкування, оформлення і коректуру таким чином, щоб відповідати поставленим цілям і місії Есторіуму.
5. Текст, який пройшов через подібне втручання, відмічається спеціальним знаком про відредагований текст. У випадках, коли в редагуванні немає необхідності, або коли воно зводиться лише до косметичної корекції, текст відмічається знаком про автентичність.
6. У випадках, коли це можливо, ми рекомендуємо розміщення текстів у зручному для редагуванні форматі – word, pdf та ін. За відсутності такого формату приймаються і відскановані копії документів – біографічних та автобіографічних довідок, епістолярної поезії і прози тощо.
7. Рекомендована довжина кожного публікованого тексту – 6 стандартних сторінок. Рекомендоване відхилення від стандарту – (Х2), тобто в діапазоні 3 -12 сторінки. Допускається вихід за межі стандарту у випадках, коли це приносить додаткову вартість на Есторіум, що вписується у фундаментальні цілі й місію починання – особистості з особливо яскравою життєвою долею, суспільною значимістю та ін.
1.В Есторіумі допускається розміщення 6-ти аудіофайлів до однієї історії протягом кожних 5 років.
2.Стандартна довжина кожної історії – 2:30 хв. Рекомендоване відхилення від стандарту – (Х2), тобто в діапазоні 1:15-5:00 хв.
3.В аудіо не використовується (не додається) фонова музика, крім випадків, якщо вона не є частиною синхрону – живе виконання героя чи музика, яка лунає з природного середовища. Аудіо-дизайн може включати природні звуки із життєвого середовища героя.
4.Бажано, щоб кожна історія мала яскравий початок і фінал, в якому кульмінується емоційне накопичення оповіді.
5.Рекомендовані параметри: Audio - 48000hz, Stereo, 384kbps
2.Стандартна довжина кожної історії – 2:30 хв. Рекомендоване відхилення від стандарту – (Х2), тобто в діапазоні 1:15-5:00 хв.
3.В аудіо не використовується (не додається) фонова музика, крім випадків, якщо вона не є частиною синхрону – живе виконання героя чи музика, яка лунає з природного середовища. Аудіо-дизайн може включати природні звуки із життєвого середовища героя.
4.Бажано, щоб кожна історія мала яскравий початок і фінал, в якому кульмінується емоційне накопичення оповіді.
5.Рекомендовані параметри: Audio - 48000hz, Stereo, 384kbps
Кожна людська істота на цій землі заслуговує того, щоб поділитися своєю історією.
- Кожна людська істота заслуговує на те, щоб її образ, голос, рухи її тіла та краса її духу були зареєстрованими і збереженими для тих, хто приходить після неї.
- Кожна людська істота заслуговує на те, щоб їй дали умови і потрібний час для складання своєї історії. Своєю присутністю і своїм ставленням збирач має зробити все можливе, щоб допомогти їй у цьому. Збирач ставиться до кожного оповідача з однаковою увагою, турботою та відповідальністю.
- Історія є засобом оповідача виразити себе. Завдання збирача – зареєструвати цю історію в її якомога автентичнішій та непідробленішій формі, не перетворюючись самому на автора чи співавтора оповідача. Його присутність і відображення в реєстрації історії мають зводитися до мінімуму.
- Збирач не має спотворювати чи висміювати, а також цензурувати оповідача.
- Збирач має на меті вміло спрямувати, а в деяких випадках на власний розсуд дати повну волю оповідачеві, якщо вирішить, що вихід за рамки приносить додаткову вартість для Есторіуму, і це вписується у фундаментальні цілі та місію нашого починання.
- У випадку, якщо умови і/або ставлення на певному місці створюють бар’єри, ізолюють або перешкоджають збирачеві дістатися до кожного потенційного оповідача, то він має зробити все, що в його силах, щоб виконати свою місію якнайповноцінніше в розумних межах, що гарантують його власну безпеку.
- Збирач має забезпечити оповідачеві середовище та умови, щоб той міг вільно розповісти свою історію, непідвладну впливу відволікаючих факторів, а також зовнішнім впливам та обмеженням.
- Збирач має використовувати у підготовці історії лише те, що оповідач дозволив задокументувати.
- Збирач має зберігати конфіденційність і не розкривати публічно інформацію, яку оповідач довірив йому особисто, поза межами документованого.
- Збирач має бути лояльним до взятого на себе обов’язку щодо Есторіуму і не використовувати свою роботу як засіб для отримання особистої користі та переваг. У випадку, якщо він бажає використати і розвинути якусь із історій у свій особистий проєкт, це починання має бути зроблене окремо і таким чином, щоб воно не змішувалося з роботою для Есторіуму.
- Збирач має проявляти етичне ставлення до людей із вадами здоров’я і/або делікатним станом психіки. На свій розсуд він може відкласти роботу над такою історією або обрати засіб для документування (фотографія, аудіозапис, письмове документування), який збереже гідність оповідача.